Монастир Алахан - це комплекс будівель п'ятого століття, розташований у горах Ісаврії, яка
була частиною давньоримської провінції Кілікія. Зараз це південь Туреччини, провінція Мерсін, поряд із
містом Мут, селище Гечімлі. Близько двох годин їзди від міста Мерсін мальовничою дорогою.
Хоча в багатьох джерелах Алахан називають монастирем, ця атрибуція заперечується, і пізніші
вчені вважають його паломницькою святинею. Комплекс відіграв значну роль
розвитку ранньої візантійської архітектури, і практично все, що відомо про нього, можна віднести до
розкопок Майкла Гофа.
Будівництво монастиря Алахан велося протягом двох періодів. Перший стався в середині
п'ятого століття за імператора Лева I, а другий стався в останній чверті п'ятого століття за
імператора Зенона. Комплекс включає дві церкви, висічені в скелі приміщення,
баптистерій - це така прибудова до церкви у вигляді окремої будівлі призначеної для
хрещення. Таке спеціальне приміщення було необхідним, оскільки парафіяни
допускалися до церкви лише після хрещення. Також в Алахані були житлові приміщення та
безліч інших приміщень, таких як передній двір, некрополь, лазня та нижня тераса. Вона
вразить вас своїми панорамними краєвидами на гори. Існують суперечки про початкове
призначення монастиря, але він, тим не менш, став громадським житловим простором для
ченців та тих, хто шукав паломництва, аж до сьомого століття нашої ери, після чого був
покинутий. Прийшовши до влади, імператор Зенон узяв на себе будівництво і, ймовірно, фінансував
проект.
Комплекс є прикладом майстерної ісаврійської каменотесної кладки. Не поспішайте під час візиту в
цьому місці, розгляньте деталі. Вам відкриється справжні витвори мистецтва у камені. Алахан
є ключовим місцем в історії ранньої візантійської архітектури, за півстоліття до великих
здобутків Юстиніана в Константинополі.
У західній частині ділянки знаходиться велика природно освічена печера заввишки близько 10 м.
Раніше в ній було багато великих кімнат, розташованих на трьох поверхах, кожна заввишки трохи
більше 2 м, хоча зараз майже повністю порожня. Усередині печерного комплексу знаходиться церква
розміром близько 7,5 на 7,7 м. Вважається, що печерна церква була першою з побудованих церков
монастиря.
Західна церква, яку називають «Церквою євангелістів», є найбільшою з усіх
церков монастиря, її загальні розміри становлять 36 на 16 м. Церква має форму базиліки з
трьома рядами — центральним нефом та двома бічними проходами. Вона була збудована після
печерної церкви, але до Східної церкви. Це найменше збережена з усіх трьох церков, і
перші відвідувачі цього місця не ідентифікували її як церкву, а як ворота до місця. Наявність
двох пастофорій доводить, що це була церква, а прикраси, знайдені на її оздоблених
воротах, відсилають до євангелізму. Неодмінно розгляньте ці ворота уважно.
Розкопки в Алахані виявили прикраси зі скульптурної кладки та багатої мозаїки, що говорить про
те, що церква мала багате заступництво свого часу.
Нерівний рельєф гір означав, що більшість схилу скелі довелося зрізати під час
будівництва. Навіть тоді план церкви адаптувався до рельєфу місцевості. В результаті вона не
схожа на ідеальну орієнтацію схід/захід, яка була типовою для церков того часу.
Східна церква, розташована на далекій східній стороні монастиря, є найкраще
збереженою з усіх церков. Вона значно менша від Західної церкви, її розміри становлять
23 на 15 м. Вона має базилікальний дизайн з вежею, накладеною на східну частину нефа.
Вважають, що дах, швидше за все, був зроблений не з каменю, оскільки практично нічого не було
знайдено серед уламків під час розкопок. Швидше за все, було зроблено з легкої дерев'яної
черепиці.
Ця церква менш прикрашена, ніж дві інші, бо до неї можна було підійти лише зсередини
монастирського комплексу. Вона містить лише невеликі прикраси на вході.
Колонадна доріжка, спочатку крита, з'єднує Західну та Східну церкви. Доріжка також
забезпечувала доступ до інших будівель у комплексі, таких як баптистерій та житлові приміщення. Вона
також обмежувала доступ до ділянки зі схилу пагорба внизу завдяки високій підпірній стіні на
її південній стороні. Немає жодних доказів, що дозволяють припустити тип даху, який
покривав прохід.
Двохапсидний баптистерій або, простіше кажучи, купіль із двома проходами, орієнтований зі
сходу на захід, із входом на південь. Відкриття хрестоподібного басейну для хрещення підтверджує,
що будинок використовувався як баптистерій. Вважається, що він був збудований у міру розширення
громади в Алахані, оскільки купель, розташована в печерній церкві, ймовірно, служила
первісною баптистерією. Усередині купелі є розпис, якого немає у східній церкві,
можливо тому, що художники вже не були присутні, коли східна церква була закінчена.
Це свідчить, що між будівництвом кожної будівлі був значний проміжок
часу. Немає достатніх доказів, щоби остаточно припустити, який тип даху
покривав будівлю.
У міру зростання громади житлові приміщення в печерному комплексі перестали бути досить
великими. Додаткові житлові приміщення були збудовані між західною церквою та
баптистерієм із чотирма окремими групами кімнат. У ці приміщення можна було потрапити через
печерний комплекс та колонадний прохід.
У комплексі є багато інших приміщень. До них відносяться переднє подвір'я, розташоване
зовні східної церкви і на північ від колонадного проходу; некрополь на захід від переднього
двору; гробниці Таразиса Старшого та Молодшого, висічені в скелі поруч із некрополем; комплекс
джерел, що спрямовував воду навколо та під будівлі, як для того, щоб вони залишалися сухими,
так і для того, щоб забезпечити громаді надійне джерело води; лазня, розташована далеко на
сході, за східною церквою; та нижня тераса у долині, яка використовувалася для сільського
господарства.
Османський мандрівник Евлія Челебі відвідав монастир у 1671–1672 роках, і у своєму звіті він
висловив своє здивування, а також порекомендував: «Це те, що заслуговує на відвідування».
Приєднуюсь до його слів, висловлюю величезне захоплення та бажання відвідати цей монастир
ще раз. Для відвідувачів вхід безкоштовний. Фото та відео зйомка дозволена. Політ із дрона
заборонено, як і у всіх історичних пам'ятках Туреччини.
Якщо будете в Мерсіні, обов'язково відвідайте монастир Алахан.
